5 Головних питань, які треба задати мамолога
Цього року соціальну ініціативу підтримує столична мережа клінік «Сесіль», в якій мешканки Москви змогли пройти безкоштовну діагностику. Про важливість своєчасного обстеження та регулярних оглядів розповідає головний лікар клініки Прудникова Катерина Львівна, к.м.н., лікар акушер-гінеколог, лікар ультразвукової діагностики.
В якому віці мені треба записатися до лікаря?
Профілактичне обстеження рекомендується проводити з 25 років. Існує величезний спектр досліджень: пальпація залоз маммологом, самообстеження, ультразвукове дослідження молочних залоз, ультразвукове дослідження молочних залоз з контрастуванням, еластографія молочних залоз, мамографія, комп’ютерна томографія молочних залоз, біопсія утворень молочних залоз, дуктографія, МРТ, імуногістохімічне дослідження, радіотермометрії і інші. До 40 років переважним методом діагностики є УЗ-дослідження. А після 40 – мамографія.
Коли краще проходити обстеження?
Огляд і діагностику рекомендується проходити в першій половині циклу всім жінкам на предмет виявлення ділянок ущільнення, хворобливості, виділень з сосків. Оптимальним часом є 5-10 день менструального циклу. Нерідко за кілька днів до менструації молочні залози збільшуються в розмірах і можуть бути болючими при пальпації. Це пов’язано зі зміною гормонального фону.
Які методи досліджень проводяться для ранньої діагностики пухлини молочних залоз?
Найбільш поширені – ультразвукове дослідження і мамографія. При УЗД використовуються акустичні хвилі високої частоти. УЗД виконують на сучасному ультразвуковому апараті. При мамографії використовуються рентгенівське випромінювання і потрібен спеціальний рентгенівський апарат – мамограф. Мамографія не рекомендується під час вагітності, проте можлива у виняткових випадках за умови захисту плода спеціальним свинцевим фартухом.
(Не варто боятися променевого навантаження при проходженні мамографії. У сучасної мамографії використовуються інноваційні технології, які дозволили мінімізувати опромінення. Сьогодні обстеження можна порівняти з тригодинним перельотом, наприклад, Москва-Омськ).
Які чинники впливають на появу пухлини?
До факторів ризику відносяться: вік, спадкова схильність, деякі доброякісні захворювання молочної залози, відсутність вагітностей і пологів до 30 років, відсутність повноцінного грудного вигодовування, застосування комбінованих гормональних препаратів, зловживання алкоголем, ожиріння, травми молочної залози.
За даними наукової літератури, до 10% випадків раку молочних залоз виникає через генетичну схильність. Є специфічні дослідження на мутації певних генів – BRCA1 і BRCA2, які викликають рак молочної залози. Якщо жінка є носієм мутацій цих генів, ймовірність розвитку у неї раку молочної залози в 5 разів вище, чим у жінки, яка не має даної мутації.
Які заходи допоможуть запобігти захворюванню?
Які методи лікування існують? Немає доказової бази зв’язку куріння і підвищення ризику розвитку раку молочної залози, на відміну від зловживання алкоголем. Запобігти захворюванню допоможуть дотримання правильного способу життя, нормалізація маси тіла, обмеження вживання алкоголю, а також регулярне щорічне обстеження молочних залоз. Повноцінне годування грудьми знижує ризик розвитку раку молочної залози.
Вибір стратегії лікування багато в чому залежить від типу і стадії поширення пухлини. Існують такі методи: хірургічне видалення пухлини, гормонотерапія, променева терапія, хіміотерапія, таргетная терапія, комбіноване лікування.
Але важливо пам’ятати, раз на рік необхідно відвідувати лікаря. Тільки рання діагностика може врятувати життя.
У цьому році в рамках соціальної кампанії проти раку грудей відбулася презентація документального фільму Леоніда Парфьонова та Катерини Гордєєвій «# ЯПРОШЛА» про важливість ранньої діагностики. Фільм створено за підтримки благодійної програми «Жіноче здоров’я» та компанії Philips і доступний на YouTube і на сторінці кампанії # япрошла на сайті Philips. Дивіться фільм і не відкладайте відвідування мамолога на потім.