7 Фраз, які психологи вже чути не можуть

Психологія – професія, яку від людей не приховаєш. Іноді – на жаль. Деякі речі "тижпсіхологі" вже змучилися чути від друзів, знайомих і зовсім ледь знайомих сторонніх осіб, які їм навіть не клієнти!

# 1

"Ти чого така конфліктна, психологи повинні бути милими і контактними!"

У жодному кодексі психолога не прописано, що я повинна посміхатися людині, який ігнорує всі прохання вести себе пристойно і, наприклад, не сякатися на підлогу в ліфті і не заїжджати машиною на доглянуту клумбу.

"Мені тут треба зробити річ, яку робити дуже не хочеться, мотивуй мене!"

Можу тільки демотивувати підходити до мене. Мені для цього навіть російські народні вирази не потрібні, і так надовго запам’ятаєш – яжпсіхолог.

"Ух ти, ти психолог? А вгадай, про що я зараз думаю! "

Прямо зараз ти думаєш, що психологи – це телепати, очевидно. А тепер вгадай, що я думаю про рівень твого інтелекту.

"З психологами не можна сперечатися, краще відразу йти, а то вони загіпнотизує!"

Тебе вже явно загіпнотизували. Здається, по телевізору. Дай вгадаю канал – РЕНТВ?

"Ти чого така сумна? Ти ж психолог, де твоє позитивне мислення? "

Як психолог, я знаходжу проживання смутку прямо зараз необхідним і позитивним дією, саме цей посил стоїть за моїм виразним поглядом на тебе, чоловіче.

"Дай мені пораду як психолог …"

Як психолог я тобі дати пораду права не маю. Тільки по-людськи можу, але тобі так, я дивлюся, не цікаво.

"Що ти мене перебиваєш, психологи повинні вислуховувати людей!"

На роботі. А ти мене на вулиці зупинив і затягнув Волині про те, як тебе в дитинстві мама не любила. Співчуваю, але у мене справи. До речі, приходь на платний прийом послухати про особисті кордонах І ТЕ, ЯК ЗА НИХ НЕ залазить.

Мучила психологів Ліліт Мазикін